Володимир Чайковський

Володимир Чайковський

Раздел: 
Володимир Чайковський

Володимир Чайковський, киянин, 1960 року народження. В юності, навчався в Київському медінституті (нині, Національний Медуніверситет), по закінченні якого кілька років працював лікарем у різних галузях практичної медицини.

Перші переклади з італійської, новогрецької, французької, виконав наприкінці 80-х для часопису «Всесвіт» і видавництв «Дніпро» та «Основи».

Згодом, чимало перекладав для кіно і телебачення з англійської, португальської, іспанської, польської, німецької.
Нині, співпрацює як перекладач з видавництвами «Махаон Україна», «Дух і літера», «Національний книжковий проект», телестудією «ТV+».

Представляем краткую аннотацию нового перевода от В. Чайковского:

 

Луїджі Піранделло, «Людина, Звір і Доброчесність»

Луїджі Піранделло, лауреат Нобелівської премії, всесвітньо визнаний реформатор сценічного мистецтва, був маловідомим автором у межах колишнього СРСР, де його драматичні твори майже не ставились. Можливо тому, одна з останніх п’єс геніального італійця, «Людина, звір і доброчесність», що в Європі витримала безліч постановок і кілька екранізацій, в СНД не знайшла гідного трактування.

Останні спроби московських режисерів викликали розчарування публіки і невдоволення критики, яка бачить у п’єсі лише не надто вдалу спробу повернення до сороміцького мистецтва комедії дель-арте. Насправді, як у всьому, що написав Піранделло, під банальним сюжетом комедії – дружина моряка, що давно охолов до неї і завів іншу родину в іншому портовому місті, завагітніла від коханця; і тепер, має спокусити чоловіка в ту єдину ніч, яку він пробуде вдома – ховається філософський парадокс: втілення Доброчесності, синьйора Перелла, виявляється невірною дружиною, підступною брехункою і спокушає вульгарними прийомами Звіра, капітана Переллу, щоб приховати свою непорядність; і в цьому їй допомагає професор Паоліно, втілення Людяності, вдаючись до цинічного обману і фармакологічних засобів.

Полягає причина цього парадоксу в недосконалості законодавства (розлучення в Італії було практично неможливим), чи в карнавальній примарності наших цінностей – Доброчесності і Людяності – в світі, де панує Звір? Питання залишається на розсуд режисера, який наважиться підійти до непоцінованої п’єси з належним умінням розкривати на сцені те, що ховається за «балаганним» текстом лукавого автора.  

 

Блоха Крутійка – переповів В. Чайковський за Я. Бжехвою.

Ян Бжехва, більше відомий у нас як автор «Академії пана Ляпки», писав чудові, дуже дотепні байки, і написав їх понад сотню. Про хитру Блоху у нього цілий цикл – у Польщі твір культовий. Я познайомився з історією Блохи Шахрайки з телеспектаклю на телеканалі Полонія. Постановка була дуже простою: два актори – жінка і чоловік – і мінімум реквізиту, але я одразу закохався у Блоху і взявся перекладати. Дуже скоро зрозумів, що переклад не збереже чарів оригіналу. Тому, вирішив переказати – зробити адаптацію. Таким чином, у мене Блоха Крутійка мешкає не в передмісті Варшави, а в Києві на Слобідці.


Бо у спадок мала блішка,

По вітчимі, гарну хижку:

Зал камінний і більярдна,

Зо три спальні у мансарді,

Ванна із біде й джакузі –

З заздрощів конали друзі.

Мала "Волгу" Двадцять Першу

(Вітчим був майором СМЕРШу).

Замість газонокосарки,

У дворі паслись цесарки.

Два таргани лабрадорських

На підстилках сплять ангорських;

А цвіркун, на балалайці,

Марш турецький тне хазяйці.

Словом, нігде правди діти –

Клас середній вміє жити.


Я поставився до оригіналу Бжехви з належною повагою, але змінив деякі реалії, не тільки переносячи події географічно, але й зробивши Блоху нашою сучасницею. Також, я трішечки змінив порядок  сюжетів, і у моїй версії можна простежити, як події розвиваються впродовж  року – осінь, Різдво, Великдень, літні пригоди на морі… Таким чином, вийшла невеличка повість у віршах.

Основа сюжету – неймовірні капості і авантюри, які влаштовує непосидюча слобідчанка-блоха, обігруючи казино, викрадаючи крем з тістечок у кондитера, квіточки з візерунків у торговця тканинами, дурячи подруг, сусідів, знайомих… Рівень авантюр дедалі зростає. Нарешті, після невдалою шлюбної афери (жертвою якої мало не став президент іноземної країни), Блоха потрапляє таки в холодну.  Але, в фіналі, пообіцявши виправитись, вимолює у прокурора звільнення «під чесне слово».


Далі склалося неначе

В ловкій телепередачі:

Узялась Блоха за розум,

І така метаморфоза

З нею відбуватись стала,

Що невдовзі всі казали:

«Розумаха! Певно будуть

Із блохи такої люди»!

Так і сталося, бо скоро

Шлюб взяла із прокурором

…………………………………………..

Щоб блошиний рід не згаснув

Діточок їм Бог дав рясно.

Підросли Блошині діти

Й розкотилися по світу.

В кожнім закладі путящім

Всі посади підходящі

Неодмінно обіймають

Крутієнки – всі їх знають.

Втім, не казка це вже, власне,

А буденна геть сучасність. 


Обсяг тексту в моїй версії приблизно такий, як в оригіналі Бжехви, 26 -27 тисяч знаків з проділами, 1000 – 1200 віршованих рядків. В кожному з невеличких сюжетів, інше місце дії – казино, зоопарк, крамниця, базар, плацкарта в поїзді, яхта, палац, в’язниця, тощо… Хоча основа тексту – авторська мова, в кожному епізоді є невеличкий діалог, пряма мова персонажів.