Яким є насправді Інтернет-піратство в Україні?

Аватар пользователя Н.Сосновский

Як ми вже не раз відзначали — все, що ми знаємо про медіа-піратство, як правило, обмежується дослідженнями, які субсидують зацікавлені галузі, такі як музична індустрія, кіновиробництво і прокат, а IT-індустрія, природно, для власних потреб. Тому результати галузевих досліджень викликають законну недовіру.


Поняття «піратство» ніколи не мало чіткого юридичного визначення, його просто не існує. Понятійну розмитість свідомо використовують, щоб приховати основні відмінні ознаки між типами використання продукту без виплати компенсаційних сум. Трактувати визначення піратства можна в досить широкому діапазоні: починаючи від незаконного копіювання і використання творів без згоди автора з метою перепродажу в комерційних масштабах, закінчуючи нескінченними суперечками про межі особистого використання без комерційної складової.


Відоме загальноприйняте значення комп’ютерного піратства, яке здебільшого розуміється як несанкціоноване копіювання, використання, розповсюдження програмного забезпечення і мультимедійного контенту.

Саме відповідно до цього визначення Україна з року в рік потрапляє до славнозвісного Списку 301.
2010 року Україна перебувала в розділі загального спостереження, нам складали компанію більш респектабельні країни. Ми були серед таких країн, як Фінляндія, Греція, Італія, Норвегія, Румунія, Іспанія, Бразилія. Наприкінці квітня 2012 року Україну перемістили в розділ особливої уваги. Нашими «сусідами» стали: Росія, Аргентина, Канада, Китай, Індія, Венесуела, Ізраїль, Пакистан, Алжир, Чилі, Таїланд, Індонезія. Як би там не було, а це — 2/3 населення Землі.

У на початку 2013 року надійшла пропозиція від Міжнародного Альянсу інтелектуальної власності — ввести розділ пріоритетної уваги і розмістити в ньому тільки Україну.
Так і сталося. Починаючи з травня 2013 - Україна пірат №1 в світі!



За що така честь?
На наш погляд, проблема знаходиться не тільки в площині недоотримання грошей західними правовласниками від бізнесу у мережі Інтернет.
Нагадаємо, що 34,1% населення України, або 15,3 млн. осіб — користувачі Інтернет. Україна входить до десятки найбільших користувачів Інтернетом в Європі. 63% споживаного українцями контенту вироблено на Заході, а грошова віддача з України, як з Албанії.

Ми вважаємо, що величину збитку від Інтернет-піратства в Україні завищено. І це можна проілюструвати порівнюючи бюджети, які витрачаються на Інтернет-рекламу й інші види реклам. Так-от, на Інтернет-рекламу в 2012 році в Україні було витрачено 680 млн грн, а на рекламу на ТВ, у ЗМІ і на зовнішню — 8,6 млрд. гривень (майже $1,1 мільярда). Збитки, які несуть західні виробники від Інтернет-піратства і контрафакту, є пропорційними вкладеним коштам в рекламу. І відповідно, збитки виробників від контрафакту на порядок більші, ніж від Інтернет-піратства.

Ми вважаємо, що саме основною причиною включення України до пріоритетного списку є велика кількість контрафактної продукції.
Понад 75% ($750 млн) від цієї реклами — імпортні товари, платять за цю рекламу виробники товарів, а користуються цим виробники контрафакту. Це об’єктивна економічна ситуація в нашій державі. За рівнем купівельної спроможності населення Україна увійшла в дев'ятку найменш заможних держав Євроконтиненту, громадяни яких можуть витратити менше як 3,2 тис. євро на рік.
Окремо варто було б порушити питання про підрахунок збитків від неліцензійного використання програмного забезпечення і мультимедійного контенту.

За даними Ділового союзу виробників програмного забезпечення (BSA), збитки від комп’ютерного піратства в 2011 році зросли на $4,6 млрд. порівняно з 2010 роком, і склали $63 400 000 000.
Це є новим рекордом за всю історію ведення такої статистики. Згідно із зазначеним документом найбільших збитків виробники софта зазнали на території США — $9,8 млрд. і Китаю — $8,9 млрд. Росія в «чорному списку» на третьому місці — $3,2 млрд. Як бачимо, Україна в цьому списку далеко за межами лідерів.

В залежності від того як подивитися на статистику що приводять виробники ПО можна зробити цілком протилежні висновки.
Прикладом може слугувати статистика Microsoft, котра заявляє про зменшення прибутків з року в рік, при цьому акценти ставляться на кількість піратського ПО як основну причину збитків.
Проте згідно статистики виторг Microsoft за 2012 рік збільшилася на 5,4% - до 73,72 млрд. дол., у порівнянні з показником за 2010-2011 фінансовий рік в 69,94 млрд. дол.. Чистий прибуток, при цьому, Microsoft  в 2011-2012 фінансовому році, зменшився на 47,2% - до 16,98 млрд. дол.. в порівнянні з показниками в 32,15 млрд. дол., роком раніше.

В чому причина?
А вона криється в неспроможності деяких підрозділів компанії правильно вести бізнес. Так раніше Microsoft оголосила про списання 6,2 млрд дол. у збитковому підрозділі онлайн-послуг, у зв'язку з невдалою покупкою агентства інтернет-реклами aquantive в 2007 р. Підрозділ онлайн-послуг Microsoft, куди входять розвідувач Bing і портал MSN (частка на ринку - 15% у порівнянні з 67% в Google), приносить компанії 500 млн дол. збитків у середньому за квартал. Проте це не афішується для широкого кола. От і виходить, що компанією були допущені стратегічні помилки, котрі призвели до міліарних збитків, а списують все на піратство.

Також можна навести статистику незаконного завантаження музичного контенту за допомогою Bit.Torrent, який провела компанія Musicmetric.
За I півріччя 2012 року в світі нелегально було завантажено більше 3 млрд. пісень (78% цілих альбомів і 22% синглів).

Список країн за нелегальними завантаженнях вигляд має такий вигляд:
 

Номер у списку Назва країни Кількість завантажень
1 США 775 млн треків (96,6 млн альбомів)
2 Великобританія 347 млн треків (42,2 млн альбомів)
3 Італія 266 млн треків (33,2 млн альбомів)
4 Канада 33,2 млн альбомів
5 Бразилія 19 млн альбомів
24 Росія 2,8 млн альбомів
46 Україна менше мільйона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Україна і Росія займають настільки низькі місця так як користувачі для завантаження неліцензійної музики використовують в основному ресурс «ВКонтакте», але сам по собі список цікавий, оскільки його очолює США.

Є ще один аспект на який ми хочемо звернути увагу — це кількість веб-ресурсів в Україні, які найчастіше відвідують українські користувачі. Серед 10 найбільш відвідуваних сайтів українцями — лише 2 українські, решта — це американські і російські. Ось і виходить, що список 301 не ґрунтується на простих об’єктивних фактах, а в цілому є дієвим інструментарієм для поглинання і без того малорозвиненого українського ринку.

Ми думаємо, що починати «боротьбу» з піратством слід зі справедливої ціни на програмне забезпечення та на контент. Тобто ціни повинні бути відповідні купівельній спроможності населення тієї чи іншої країни. Крім того, потрібно забезпечити максимальну легкість процесу купівлі, тобто забезпечити способи оплати: платіжні системи, пластикові картки, банківські перекази, СМС, за умови мінімальних втрат при здійсненні угоди для продавців і покупців.

Також, на наш погляд, необхідно забезпечити чималу кількість способів отримання контенту — завантажити, отримати поштою, забрати особисто і рівні можливості доступу до продуктів. Сервіс щодо доступу до нових продуктів повинен бути у кожного користувача у всіх країнах однаково доступний.

А щодо  терміну охорони авторського права, то сьогодні вже зрозуміло що він великий і невиправданий. Ми пропонуємо скоротити термін охорони об’єктів авторського прав до 5 років, та подальше використання і поширення об’єктів авторського права мають відбуватись без додаткового дозволу від правовласника, але з обов’язковою виплатою винагороди автору ще протягом 5 років.

ЧИТАЙТЕ ДАЛЕЕ: 

Вопросы к Анатолию Крыму

Фев
10

В конце декабря в газете «Зеркало недели» вышла статья Анатолия Крыма «Авторское право в Украине: нарушение без наказания». Вопросы, поднятые в статье, важны и злободневны. Однако,   кто, когда и для чего их подымает - наталкивает на мысль, что делается это не для решения  названных проблем, а для чего-то другого. Попробуем разобраться для чего.